ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ НАФТОПРОДУКТАМИ

Найважливішою екологічною проблемою Світового океану є забруднення. Під «забрудненням океану» розуміється пряме або побічне надходження речовин чи енергії в морське середовище, що несуть такі негативні впливи, як завдання шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров’я людей, перешкоди морській діяльності, включаючи рибальство, погіршення якості морської води. Існують різні види забруднень: фізичне – нерозчинні домішки: глина, пісок, намул, пил тощо; хімічне – важкі метали, кислоти, луги, мінеральні солі, нафта і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), миючі засоби, канцерогени, мінеральні добрива, пестициди; біологічне – різні мікроорганізми (бактерії, віруси), яйця гельмінтів, спори грибів; радіоактивне – радіонукліди (цезій-137, стронцій-90, калій-40 тощо); теплове – підігріті води ТЕС та АЕС. 

Як відомо, забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами є однією з глобальних екологічних проблем. У природних умовах до Світового океану їх надходить від 0,2 до 2 млн тонн. Джерела забруднення океану нафтою досить різноманітні: надходження з континентів зі стоками, надходження з атмосфери (приблизно 0,3 млн т на рік), природний виток з надр (приблизно 0,3 млн т на рік), буріння на шельфі (приблизно 0,05 млн т на рік), викиди з суден у море, катастрофи суден. За останні 30 років, починаючи з 1964 року, пробурено більше 2000 свердловин у Світовому океані. Через незначні втрати щорічно виливається 0,1 млн т нафти (невеликі аварії та виливи – їх причинами можуть бути, наприклад, бензобак на катері, що протікає, чи неадекватно працюючі очисні споруди). Великі маси нафти надходять до океану через річки з побутовими та зливневими стоками. Об’єм забруднень через це джерело складає 2,0 млн т/рік. Зі стоками промисловості щорічно потрапляє 0,5 млн т нафти. Велику шкоду морським екосистемам завдають морські перевезення. Танкерами перевозиться щорічно близько 2 млрд т нафти і нафтопродуктів. Найбільші втрати нафти пов’язані з її транс- портуванням із районів добування. Аварійні ситуації, скид за борт танкерами промивних та баластних вод – усе це обумовлює наявність постійних полів забруднення на трасах морських шляхів. Втрати відбуваються навіть і при безаварійній роботі морського транспорту. Але під час аварій, коли може розливатися до 40-50 тис. т нафти, уражається поверхня площею близько 100 км2 .